ОЧЕРЕТЯНИК, КА́,
Очеретяник, ка́, м. Чертъ, живущій въ тростникѣ.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 82.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ОЧЕРЕТЯНКА, КИ, →← ОЧЕРЕТЯНИЙ, А, Е.